Лабораторія технології трансфузійних препаратів створена на основі лабораторії консервації крові і препаратів крові. Пріоритетними напрямками роботи лабораторії є розробка нових інфузійно-трансфузійних засобів, у тому числі гемостазіологічної дії, з компонентів донорської крові, плазмозамінних середовищ.

В лабораторії вперше розроблені методи кріоконсервування донорських та автологічних еритроцитів при помірно низьких температурах (мінус 20°C та мінус 40°C) з метою довготривалого зберігання (6-9 місяців та 2 роки відповідно) та клінічного застосування.

Тривалий час лабораторія працювала над розробкою отримання білкових препаратів плазми крові, серед яких полібіолін, серійне виробництво його було налагоджене практично на всіх станціях переливання крові (центрах крові) України. У лабораторії створено низку оригінальних комплексних трансфузійних препаратів на основі донорського альбуміну: лактопротеїн; лактосорбал.

Розроблено оригінальну комплексну схему отримання діагностичних препаратів з донорської плазми крові із застосуванням сучасних методів хроматографії та вірусінактивації: протромбіновий комплекс, тромбін, плазміноген, плазмін, урокіназа. Препарати факторів зсідання крові, поряд із іншими розробленими в лабораторії діагностичними субстанціями, використовуються як реагенти при коагулологічних дослідженнях. Розроблено технологію виділення інгібітору протеїназ – апротиніну, показано можливість налагодження серійного випуску в Україні вітчизняного високоочищеного препарату.

На сучасному етапі в лабораторії проводиться розробка та вивчення інфузійних препаратів поліфункціональної дії на основі альбуміну, багатоатомних спиртів, залужнювальних середників та електролітів – Лактопротеїн-С, Реосорбілакт, Сорбілакт, Лактоксил, Ксилат, Глюксил. Сорбілакт і Реосорбілакт були зареєстровані в Україні як лікарські засоби і з 2000 р. налагоджено їх серійне виробництво. Лактопротеїн-С та Ксилат зареєстровані і випускаються в Україні з 2004 р., Глюксил зареєстрований в Україні як лікарський засіб у 2007 р. В 2011 році був зареєстрований інфузійний препарат Лактоксил, а з 2013 року налагоджено випуск оригінального колоїдно-гіперосмолярного розчину Гекотону. Розроблено технологію отримання компоненту трансфузійно-інфузійних препаратів – розчину лактату натрію 7%. Деякі з перелічених препаратів дозволено для медичного застосування у Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Уганді, Узбекистані тощо.

Лікарські засоби, розроблені в лабораторії технології трансфузійних препаратів

Одним із основних напрямків роботи лабораторії є створення вітчизняних розчинів для заготівлі, консервування цільної крові: Адглюфоциту і Лактадглюфоциту, а також розчинів для ресуспендування еритроцитів: Сахарофосфоксилу та Глюкофосфоксилу. Адглюфоцит успішно пройшов доклінічні та клінічні випробування, у 2009 р. був зареєстрований в Україні.

Ведеться робота з розробки нового білково-сольового поліфункціонального трансфузійного препарату ALX-5%.

Авторські права на вказані розробки захищені 30 патентами України на винаходи та корисні моделі.

Список працівників підрозділу:

Завідувач лабораторії – д.м.н., с.н.с. Кондрацький Богдан Олексійович.

с.н.с., к.б.н., с.н.с. Винарчик Марія Йосипівна,

с.н.с., к.б.н. Брагінець Олена Григорівна,

м.н.с. Качмарик Діана Любомирівна,

Кондрацький Богдан Олексійович – доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії технології трансфузійних препаратів, науковий стаж 28 років. Основними напрямами роботи є розробка нових створення та вивчення низки нових інфузійних препаратів для «малооб’ємної” інфузійної терапії, препаратів компонентів донорської крові, в тому числі гемостазіологічної дії, плазмозамінних середовищ.

Кондрацький Б.О. в 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Виділення факторів протромбінового комплексу з продуктів субфракціонування плазми та їх лабораторно-експериментальне вивчення». В 2011 році захистив докторську дисертацію на тему: «Плазмозамінні препарати полі функціональної дії: розроблення технології, лабораторно-експериментальне та клінічне обґрунтування їх застосування в трансфузіології». Під керівництвом Кондрацького Б.О. в 2011 та 2013 були успішно захищені 3-х кандидатські дисертації.

За час роботи в Інституті опублікував більше 240 наукових праць, в тому числі отримав 26 патентів України на винаходи та корисні моделі.

Був головою оргкомітету Міжнародних Конгресів «Сучасні досягнення інфузіної терапії» - в 2008 р. у м.Черкаси, 2012 р. у м.Львові, 2016 р. у м.Києві.

В 2009 році був нагороджений у щорічному конкурсі «Панацея» як автор препарату Реосорбілакт, який отримав перемогу у номінації «Наукове досягнення України».

Винарчик Марія Йосипівна – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, науковий стаж 36 років. В 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему: „Морфофункціональна повноцінність еритроцитів, консервованих при помірнонизькій температурі - 40°С”.

Окрім проблеми кріоконсервуванння еритроцитів припомірнонизьких температурах, одним із основних напрямків роботи є створення вітчизняних розчинів для заготівлі, консервування цільної крові: Адглюфоциту і Лактадглюфоциту, а також розчинів для ресуспендування еритроцитів: Сахарофосфоксилу та Глюкофосфоксилу. Адглюфоцит успішно пройшов доклінічні та клінічні випробування, у 2009 р. був зареєстрований в Україні.

За час роботи в Інституті опублікувала більше 100 наукових праць, в тому числі є автором 6 патентів України на винаходи та корисні моделі.

Брагінець Олена Григорівна - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, науковий стаж 24 роки. В 1993 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Створення технології виділення та очистки плазміногену з продуктів переробки донорської плазми». Брала участь у розробці оригінальної комплексної схеми отримання діагностичних препаратів з донорської плазми крові із застосуванням сучасних методів хроматографії та вірусінактивації: протромбінового комплексу, тромбіну, плазміногену, плазміну, урокінази тощо. Препарати факторів зсідання крові, поряд із іншими розробленими в лабораторії діагностичними субстанціями, використовуються як реагенти при коагулологічних дослідженнях. В даний час працює в напрямку удосконалення технології одержання фібринолітичних препаратів з плазми крові.

Опублікувала більше 70 наукових робіт, є автором 2-х авторських свідоцтв, 3-х деклараційних патентів і 1 патенту на винахід.

Качмарик Діана Любомирівна – молодший науковий співробітник, науковий стаж 10 років. Брала участь брала участь в наукових розробках лабораторії з проблеми консервування крові, створенні гемоконсервуючих та ресуспендуючих розчинів, вивченні нових інфузійних лікарських засобів, зокрема таких як Реосорбілакт, Сорбілакт, Гекотон.

В даний час займається дослідженнями зі створення нового білково-сольвого комплексного розчину під лабораторним кодом ALX-5%.

Опублікувала більше 40 наукових робіт.

Панас Оксана Михайлівна - – молодший науковий співробітник, науковий стаж 10 років. Брала участь брала участь в наукових розробках лабораторії з проблеми консервування крові, створенні гемоконсервуючих та ресуспендуючих розчинів, вивченні нових інфузійних лікарських засобів, зокрема таких як Лактоксил, Ксилат, Глюксил.

В даний час займається дослідженнями зі створення нового білково-сольвого комплексного розчину під лабораторним кодом ALX-5%.

Опублікувала більше 30 наукових робіт.

Співробітниками лабораторії за участі інших підрозділів Інституту були організовані Міжнародні Конгреси «Сучасні досягнення інфузіної терапії» - в 2008 р. у м.Черкаси, 2012 р. у м.Львові, 2016 р. та 2020 р. у м.Києві.

Інформація про ці заходи розміщена на сайті http://www.infusiontherapy.org